A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гладківська громада
Херсонська область, Голопристанський район

Оприлюднення проектів регуляторних актів

 

 

проект

Гладківська сільська рада

Голопристанського району

Херсонської області

 

Р І Ш Е Н Н Я

від____________                                                                                              №___

Гладківка

 

Про встановлення ставок місцевих

податків та зборів  на 2019 рік

 

         Відповідно до статей 26, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 12, пунктів 10.2, 12.3 відповідно Податкового кодексу України, у зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавству України та з метою забезпечення наповнення сільського бюджету, за погодженням постійної комісії з питань планування бюджету та фінансів, соціального, економічного розвитку та підприємницької діяльності, здійснення державної регуляторної політики сільська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Встановити на території Гладківської сільської ради з 01.01.2019 року податок на майно:

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- за 1 кв. метр житлової площі  для квартир , житлова площа яких перевищує 60 кв. м., та житлових будинків  житлова площа яких перевищує 120 кв. м. 1 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

- для об’єктів нежитлової нерухомості, встановити ставку податку за 1 кв.м. 0,2 відсоток від мінімальної заробітної плати.     

1.2. Транспортний податок:

- об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування ;

- ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

1.3. Земельний податок:

- по земельним ділянкам житлової забудови в с. Гладківка, с. Рідна Україна, с. Таврійське та с. Великий Клин в розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- по земельним ділянкам - сільськогосподарські угіддя (рілля) в межах населеного пункту в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- по земельним ділянкам - сільськогосподарські угіддя (земельні частки (паї ) та ОСГ за межами населеного пункту) в розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- по земельним ділянкам, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання? право оренди на які не набуте та (або) суб’єкти господарювання, які ухиляються від оформлення права оренди (крім державної і комунальної форми власності) в розмірі 12 відсотків;

- по земельним ділянкам комерційного використання в розмірі 3 відсотка;

2. Єдиний податок відповідно до груп:

- перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню - 8% від прожиткового мінімуму;

- друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб - 20% від мінімальної заробітної плати.

Ставки податку для платників єдиного податку третьої та четвертої груп визначено Податковим кодексом України та не потребують встановлення місцевими радами.

3. Затвердити Елементи визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток 1).

4. Затвердити Елементи визначення земельного податку (Додаток 2).

5. Затвердити Елементи визначення єдиного податку (Додаток 3).

6.Оприлюднити проект-рішення на інформаційному стенді Гладківської сільської ради та в мережі Інтернет за адресою: gladkivska.gromada.org.ua в розділі «Регуляторна діяльність».

7. Рішення набирає чинності з 01.01.2019 року.

8. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію планування бюджету та фінансів, соціального економічного розвитку та підприємницької діяльності, здійснення державної регуляторної політики (голова комісії Чайковський В.М.) .

 

 

В.о. сільського голови                                                                                                            В.С.Ткаченко

 

 

Додаток 1

                                                                         до рішення від_____2018 року № ___

 

Елементи визначення податку на нерухоме майно, відмінне від

земельної ділянки

1. Загальні положення

Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;

1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

1.2. Садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

1.3. Дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

е) інші будівлі.

2. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та параолімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

 

4. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

5. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки власники:

- господарських (присадибних) будівель, що перебувають у власності фізичних осіб, а саме: сараїв, хлівів, літніх кухонь, вбиралень, погребів, навісів, котелень, бойлерних, трансформаторних підстанцій тощо;

- гаражів, що перебувають у власності фізичних осіб.

Виконавчий комітет сільської ради до 25 грудня поточного року подають до контролюючого органу рішення щодо ставок та надання пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України

5.3. Пільги з податку, що сплачується на території Гладківської сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до:

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням міської ради;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

6. Ставки податку

6.1. Ставка податку встановлюється за 1 кв. метр бази оподаткування для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності:

фізичних осіб – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

юридичних осіб – у розмірі 0,01 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

6.2. Ставка податку встановлюється за 1 кв. метр бази оподаткування для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності:

1) фізичних осіб:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку – у розмірі 0,2 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей – у розмірі 0,2 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

в) будівлі торговельні - торові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

ґ) будівлі промислові та склади – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

д) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

е) інші будівлі – у розмірі 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, з них: друкарні, будівлі дослідних закладів 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

2) юридичних осіб:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку - у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

ґ) будівлі промислові та склади – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

д) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

е) інші будівлі – у розмірі 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, з них: будівлі дослідних закладів 0,01відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року; друкарні – 0,01 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

7. Податковий період

7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1 підрозділу 5 розділу І цього Додатку та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1 підрозділу 5 розділу І цього Додатку та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 підрозділу 5 розділу І цього Додатку та відповідної ставки податку.

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього пункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 8.1 цього підрозділу, та відповідні платіжні реквізити Гладківської сільської ради надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

10. Порядок сплати податку

10.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

11. Строки сплати податку

11.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської ради                                                                                                            О.О.Бакай

Начальник відділу, головний бухгалтер                                                                                    О.С.Рудь

Начальник відділу у справах

земельних відносин, архітектури,

будівництва, комунального

господарства та цивільного захисту                                                                                          О.А.Розенкова

 

Додаток 2

                                                                                                                                                          до рішення від_____2018 року № __

 

Елементи визначення земельного податку

         Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

  1. Земельний податок

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

1.1. Платники земельного податку

1.1.1 Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

 

1.2. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб:

1.2.1. Від сплати податку звільняються:

а) інваліди першої і другої групи;

б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

в) пенсіонери (за віком);

г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1.2.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

1.2.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

1.2.4. Якщо фізична особа, визначена у пункті 1.1 цього додатку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

1.3. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

1.3.1. Від сплати податку звільняються:

1.3.1.1.Санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

1.3.1.2. Громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством.

1.3.1.3. Бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

1.3.1.4. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

1.3.1.5. Державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

1.3.1.6. Державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

1.4. Об’єкти оподаткування земельним податком

                1.4.1. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

1.5. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

1.5.1. Не сплачується податок за:

а) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

б) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

в) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

г) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

- паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

- майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

д) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

е) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

є) земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;

ж) земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

1.6. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

1.6.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються у таких розмірах від їх нормативної грошової оцінки:

1.6.1.1. За земельні ділянки (для громадян) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва, для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів – 0,1 відсотка.

1.6.1.2. За земельні ділянки, які перебувають у власності громадян, суб’єктів господарювання для провадження підприємницької діяльності – 3,0 відсотка.

1.6.1.3. За земельні ділянки, які перебувають у користуванні суб’єктів господарювання державної та комунальної форми власності – 1,0 відсоток.

1.6.2. Ставка податку за сільськогосподарські угіддя, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки в межах села.

1.6.3. За земельні ділянки, які не можуть використовуватись суб’єктами господарювання на праві постійного користування, право оренди на які не набуте та (або) суб’єкти господарювання які ухиляються від оформлення права оренди у розмірі 12 відсотків.

1.7. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

1.7.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

1.8. База оподаткування земельним податком

1.8.1. Базою оподаткування є:

1.8.1.1 Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до вимог чинного законодавства України;

1.8.1.2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

1.8.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

1.9. Особливості оподаткування платою за землю

1.9.1. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 01 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

1.9.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

1.9.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

1.10. Податковий період для плати за землю

1.10.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

1.10.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

1.11. Порядок обчислення плати за землю

1.11.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.11.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

1.11.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

1.11.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

1.11.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується до початку того місяця, в якому припинилося право власності за зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

1.11.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

а) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

б) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

в) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

1.11.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

1.12. Строк сплати за землю

1.12.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

1.12.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.

1.12.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

1.12.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

1.12.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України.

1.12.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

1.12.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

1.12.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

 

Секретар сільської ради                                                                                          О.О.Бакай

Начальник відділу, головний бухгалтер                                                                  О.С.Рудь

Начальник відділу у справах

земельних відносин, архітектури,

будівництва, комунального

господарства та цивільного захисту                                                                         О.А.Розенкова

 

Додаток 3

                                                                         до рішення від_____2018 року №__

 

Елементи визначення єдиного податку

Розділ 1. Загальні положення

         1.1. У цьому Додатку встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів,  встановлених пунктом 7.1 розділу 7 цього Додатку, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цим Положенням, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цим Додатком, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цим Додатком.

1.4. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група – фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,  одночасно не  перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 68.31 КВЕД ДК 009:2010);

 3) третя група – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

1.4.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України.

1.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої – другої груп:

1.5.1. Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

1.5.2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

1.5.3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

1.5.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

1.5.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

1.5.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

1.5.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

1.5.8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

1.6. Платники єдиного податку першої – другої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

1.7. Для цілей цієї глави під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 

Розділ 2. Порядок визначення доходів та їх склад для

платників єдиного податку першої – третьої груп

2.1. Доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи - підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 2.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 2.3 цього розділу.

2.2. При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

2.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

2.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

2.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

2.6. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

2.7. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

2.8. До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Положенням, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Додатком;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Додатком, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Додатком.

2.9. Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV Податкового кодексу України.

2.10. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до розділу 6 цього Додатку.

2.11. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

2.12. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

2.13. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 1.4 розділу 1 цього Додатку.

Розділ 3. Ставки єдиного податку

3.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).

3.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Гладківською сільською радою для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

3.2.1 Для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення роздрібного продажу товарів з торговельних місць на ринках  встановлюється у розмірі 8 відсотків до розміру прожиткового мінімуму.

3.2.2 Для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за провадження господарської діяльності з надання побутових послуг населенню встановлюється у розмірі 8 відсотків до розміру прожиткового мінімуму.

3.2.3 Для другої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення господарської діяльності з виробництва та/або продажу товарів, діяльності у сфері ресторанного господарства встановлюється у розмірі:

1) оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі (розділ 46 КВЕД ДК 009:2010) – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) роздрібна торгівля (в розділі 47 групи 47.1; 47.2; 47.5; 47.7 КВЕД ДК 009:2010) – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

3) роздрібна торгівля поза магазинами (в розділі 47 група 47.9 КВЕД ДК 009:2010) – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

4) діяльність готелів та ресторанів (розділи 55-56 КВЕД ДК 009:2010) – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

5) виробництво харчових продуктів, напоїв  (розділ 10 КВЕД ДК 009:2010) – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.2.4 Для другої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку за здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та /або населенню, встановлюється у розмірі:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) послуги з ремонту взуття – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

3) виготовлення швейних виробів а індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів – 12 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів – 12 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням, послуги шиномонтажу – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

23) послуги з ремонту годинників - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

24) послуги з ремонту велосипедів - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів – 12 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

31) послуги з виконання фоторобіт – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

32) послуги з оброблення плівок – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

36) послуги перукарень – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

37) ритуальні послуги – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

39) послуги домашньої прислуги – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

40) послуги,  пов'язані з очищенням та прибиранням  приміщень за індивідуальним замовленням – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

41) діяльність пасажирського таксі – 12 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

42) діяльність нерегулярного пасажирського транспорту – 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

43) діяльність автомобільного вантажного транспорту – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

44) послуги з установки систем сигналізації, охоронна діяльність – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

45) послуги електро- та інших лабораторій – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

46) адвокатські, юридичні та консультативні послуги – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

47) монтаж та ремонт сантехнічного, та електрообладнання, водопровідних та каналізаційних мереж, мереж теплопостачання – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

48) спортивно-оздоровчі та інші медичні послуги, послуги сауни – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

49) санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

50) послуги з ремонту та будівництва індивідуального житла, садових будинків, гаражів – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

51) послуги з виготовлення пам’ятників – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

52) послуги з обміну, купівлі та продажу рухомого і нерухомого майна, надання рухомого та нерухомого майна в оренду, діяльність ринків – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

53) косметичні послуги, послуги з манікюру, педикюру – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

54) надання туристичних та екскурсійних послуг – 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

55) надання бухгалтерських послуг - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У разі, якщо переліком не передбачено певний вид діяльності, застосовується ставка у розмірі 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

3.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – другої групи у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1 і 2 пункту 1.4 розділу 1 цього Додатку;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Додатку;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 1.4 пункту 1 цього Додатку відповідно.

3.4. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

3.5. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цим розділом для відповідної групи таких платників єдиного податку.

3.6. Ставки, встановлені пунктом 3.3 цього Додатку, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.4 розділу 1 цього Додатку, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.4 розділу 1 цього Додатку, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми  перевищення  зобов'язані  застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Розділ 4. Податковий (звітний) період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

4.3. Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

4.5. Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

4.6. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної фіскальної служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

         4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної фіскальної служби заяву щодо зміни податкової адреси.

Розділ 5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної фіскальної служби  на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

5.3. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

         5.4. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від  сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.5. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 5.1 розділу 5 цього Додатку, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

5.6. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

5.7. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної фіскальної служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу державної фіскальної служби на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної фіскальної служби податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Розділ 6. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

6.1. Платники єдиного податку першої – другої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктом 6.1.1 цього пункту.

6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної фіскальної служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 5.1 розділу 5 цього Додатку.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього Додатку, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи.

6.3. Податкова декларація подається до органу державної служби за місцем податкової адреси.

6.4. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 1.4 розділу 1 цього Додатку, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 6.4.1 – 6.4.3 цього розділу.

6.4.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної фіскальної служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.4 розділу 1 цього Додатку, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цим Додатком, авансові внески, встановлені пунктом 5.1 розділу 5 цього Додатку.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

6.4.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 5.1 розділу 5 цього Додатку;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

6.4.3. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Положенні, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

6.5. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

6.6. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 6.3 і 6.4 цього розділу. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

6.7. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної фіскальної служби  податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду. Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 6.5 і 6.6 цього розділу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

6.8. Форми податкових декларацій платника єдиного  податку, визначених пунктом 6.2 цього розділу, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

6.9. Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Розділ 7. Особливості нарахування, сплати та подання

звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

7.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - другої групи та оподатковані згідно з цим Додатком;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 3.3 розділу 3 цього Додатку, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - другої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

7.2. Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 7.1 цього розділу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України. У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

7.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом України функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Розділ 8. Порядок обрання або переходу на спрощену систему

оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування

8.1. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – другої груп здійснюється відповідно до підпунктів 8.1.1 – 8.1.3 цього розділу.

8.1.1. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної фіскальної служби заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 1.5 статті 1 цього Додатку. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

8.1.2. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку,  встановленої для першої або другої групи,  вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

8.1.3. Суб'єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу заяви) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено погашення таких податкових зобов'язань чи податкового боргу.

8.1.4. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної фіскальної служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 1.4 розділу 1 цього Додатку.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цим Додатком.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

8.1.5. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Додатком для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Додатком, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

8.2. Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – другої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 8.2.1-8.2.3 цього розділу.

8.2.1. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної фіскальної служби заяву.

8.2.2. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

8.2.3. Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого абзацом 3 пункту 1.4 розділу 1 цього Додатку, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.6 розділу 1 цього Додатку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

8) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 1.4 розділу 1 цього Додатку відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

8.3. У заяві зазначаються такі обов'язкові відомості:

1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) податкову адресу суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

5) обрані суб'єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;;

6) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

7) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

8.3.1. До заяви включаються відомості (за наявності) про:

1) зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) зміну податкової адреси суб'єкта господарювання;

3) зміну провадження господарської діяльності;

4) зміну видів господарської діяльності;

5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;

6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.

8.3.2. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов'язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

8.4. У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

8.5. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

8.6. Форма та порядок подання заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Розділ 9. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації

платників єдиного податку

9.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

9.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

9.3. У разі відсутності визначених цим Додатком підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

9.4. У випадках, передбачених підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 розділу 8 цього Додатку, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Додатком підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

9.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

9.6. Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим розділом 1 цього Положення ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 розділу 8 цього Додатку.

9.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

9.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 9.7 цього розділу, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

9.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

9.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 8.2.3 пункту 8.2 розділу 8 цього Додатку.

9.11. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - другої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - другої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

9.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

Розділ 10. Відповідальність платника єдиного податку

10.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України за правильність  обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

Секретар сільської ради                                                                                             О.О.Бакай

Начальник відділу, головний бухгалтер                                                                     О.С.Рудь

Начальник відділу у справах

земельних відносин, архітектури,

будівництва, комунального

господарства та цивільного захисту                                                                          О.А.Розенкова

 

 

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проекту рішення сільської ради «Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік» які діятимуть на території Гладківської сільської ради з 01 січня 2019 року"

Аналіз регуляторного впливу розроблений на виконання та з дотриманням вимог Закону України від 11.09.2003р. №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004р. №308.

  1. Визначення проблеми

Статтею 10 Податкового Кодексу України визначено перелік місцевих податків і зборів. До місцевих податків належать: єдиний податок та податок на майно. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. Згідно статті 265 Податкового Кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим Кодексом України, забороняється.

Пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» задекларовано, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового Кодексу України, відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно вимог п.12.3.4. статті 12 Податкового Кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Проблему, що планується розв’язати з прийняттям даного рішення, полягає у встановленні ставок місцевих податків і зборів згідно з чинним законодавством, що в свою чергу забезпечить стабільність та збільшення надходжень до сільського бюджету

Визначені місцеві податки і збори, відповідно до діючого законодавства, є джерелом формування загального фонду місцевого бюджету і кошти від їх надходження спрямовуються на забезпечення діяльності функціонування бюджетних установ та благоустрій громади. Основна мета даного регуляторного акта – це зміцнення дохідної бази сільського бюджету. Однак, чинні ставки податків та зборів, що справляється на території Гладківської сільської ради, не в повній мірі забезпечують збільшення надходжень до місцевого бюджету. Прийняття рішення з даного питання необхідне також для прозорого та ефективного встановлення місцевих податків та зборів, здійснення необхідного контролю за своєчасністю та повнотою проведення платежів.

Таким чином, вказана проблема потребує розв’язання шляхом прийняття рішення Гладківської сільської ради «Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік».

Причини виникнення проблеми:

У разі неприйняття рішення про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік, податки і збори будуть справлятимуться по мінімальним ставкам, що спричинить втрати дохідної частини бюджету. Як наслідок будуть не профінансовані соціальні програми громади, а саме:

- оплата харчування пільгових категорій дітей загальноосвітніх шкіл громади в таборах з денним перебуванням - 54,000 тис. грн.;

- утримання соціальних закладів громади (енергоносії, харчування, комунальні послуги, вугілля, дрова, забезпечення придбання предметів та матеріалів тощо) – 1166,750,000 тис. грн.;

- та інші заходи (благоустрій, розвиток спорту) – 175,000 тис.грн..

Аналіз втрат до сільського бюджету

п/н

Назва показника

У разі прийняття рішення про місцеві податки та збори на 2019 р.

У разі не прийняття рішення про місцеві податки та збори на 2019 р.

Відхилення, тис.грн.

(втрати до бюджету)

Ставка, %

Очікуваний обсяг надходжень тис.грн.

Ставка, %

(мінімальна)

Очікуваний обсяг надходжень тис.грн.

1

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

0,2

97,680

 

0

0

 

97,680

2

Плата за землю

(ставка земельного податку)

1,5

3808,325

0,712

1807,685

2000,640

3

Єдиний

 

20,00

1581,821

0

0

1581,821

 

РАЗОМ

(втрати до бюджету)

Х

Х

Х

Х

3680,141

Підтвердження важливості проблеми:

Важливість проблеми при затвердженні місцевих податків і зборів полягає в необхідності наповнення місцевого бюджету та спрямування отриманих коштів від сплати податків на вирішення соціальних проблем територіальної громади та покращення інфраструктури громади.

Враховуючи, вищевикладене Гладківською сільською радою розробляється проект рішення «Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік» та оприлюднюється на інформаційному стенді.

          Основні групи , на які проблема справляє вплив:

Групи

Так

Ні

Громадяни

так

 

Держава

так

 

Суб’єкти господарювання

так

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва*

так

 

 

Обґрунтування неможливості вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів:

 Застосування ринкових механізмів для вирішення вказаної проблеми не є можливим, оскільки здійснення вищезазначених заходів є засобом державного регулювання та відповідно до Податкового кодексу України є компетенцією сільської ради.

Обґрунтування неможливості вирішення проблеми за допомогою діючих регуляторних актів:

Зазначена проблема не може бути вирішена за допомогою діючих регуляторних актів з огляду на вимоги Податкового кодексу України. А саме, у разі, якщо сільська рада у термін до 15 липня не прийняла та не оприлюднила рішення про встановлення місцевих податків і зборів на наступний рік, такі податки справляються, виходячи з норми Податкового кодексу України, із застосуванням їх мінімальних ставок та без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

2. Цілі державного регулювання

          Впровадження регуляторного акта дозволить забезпечити реалізацію державної політики в податковій сфері, спрямовану на поповнення дохідної частини місцевого бюджету для забезпечення реалізації програм соціально-економічного розвитку громади.

Основними цілями прийняття регуляторного акту є:

- впорядкування механізму сплати місцевих податків і зборів відповідно до чинного законодавства;

- встановлення доцільних та обґрунтованих розмірів ставок місцевих податків і зборів з урахуванням платоспроможності суб’єктів господарювання та відповідно до потреб сільського бюджету;

- визначення порядку нарахування та строків сплати місцевих податків і зборів;

- зменшення податкового навантаження на окремі категорії громадян, які потребують додаткових пільг зі сплати місцевих податків;

- можливість поповнити доходну частину сільського бюджету за рахунок стабільних надходжень від сплати податків;

– вдосконалення відносин між сільською радою та суб’єктами господарювання, пов’язаними з оподаткуванням місцевими податками і зборами;

- забезпечити відкритість процедури, прозорість дій органу місцевого самоврядування;

- привести рішення сільської ради у відповідність до норм та вимог Податкового кодексу України.

  1. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей.

3.1.Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи

Опис альтернативи

1) Відмови від введення в дію запропонованого акта

У разі відмови від введення в дію запропонованого проекту регуляторного акта цілі державного регулювання по місцевих податках і зборах будуть забезпечені частково, у зв’язку з невідповідністю із діючими чинними нормами, передбаченими п. 12.3.5 ст.12 Податкового кодексу України, відповідно податки і збори сплачуються платниками за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів, що призведе до невиконання бюджету, місцевих програм, невиплати заробітних плат і т.д. Очікуванні втрати сільського бюджету в результаті неприйняття рішення «Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік» складатимуть: 3680,141тис.грн.

2) Введення в дію запропонованого акта

До бюджету територіальної громади надійде 3680,141.грн., що дозволить профінансувати в повному об’ємі комунальні заклади громади, благоустрій та інші соціальні програми.

3.2 Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

3.2.1 Оцінка впливу на сферу інтересів органів місцевого самоврядування

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутні

Відсутні

Альтернатива 2

1. Забезпечення відповідних надходжень до сільського бюджету від сплати місцевих податків і зборів.

2. Посилення фінансових можливостей сільської ради для задоволення соціальних потреб громади, прозорість в процесі формування ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Витрати на проведення відстежень результативності даного регуляторного акта та процедур з його оприлюднення

 

 

3.2.2 Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи

 Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Сплата податку за мінімальними ставками, передбаченими Податковим кодексом України

Витрати пов’язані лише зі сплатою земельного податку, в сумі: 2000,640тис.грн.

Альтернатива 2

Вирішення частини соціальних проблем громади, проблем громадян за рахунок зростання дохідної частини місцевого бюджету

Сплата податку до бюджету сільської ради в сумі 3680,141тис.грн.

 

 

3.2.3 Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

 

0

 

0

 

2

 

64

 

66

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

0

0

3,03

96,97

100

 

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Відсутні

Відсутні

Альтернатива 2

Забезпечення прозорих та зрозумілих умов з питань справляння місцевих податків і зборів та надання пільг

Сплата податку до бюджету громади

 

 

 

 

 

 

 

          Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта наведені в додатку 4 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

4. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

          Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше існувати не буде);

3 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми існувати не будуть);

2 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться невирішеними);

1 — цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати). 

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності

( за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Встановлення ставок за мінімальним розміром

Альтернатива 2

3

Прийняття даного рішення cільської ради забезпечить досягнути встановлених цілей, чітких та прозорих механізмів справляння та сплати місцевих податків і зборів на території громади та відповідне наповнення місцевого бюджету.

 

 

Рейтинг результативності

Вигоди

(підсумок)

Витрати

(підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

Скасування необхідності сплачувати місцеві податки і збори, відсутність податкового навантаження

Втрата стабільного джерела надходжень бюджету громади, кошти якого спрямовуються на соціально-економічний розвиток громади, вирішення проблем громадян та громади

Державне регулювання відсутнє.

Проблема продовжує існувати

Альтернатива 2

Стабільні надходження місцевих податків і зборів до місцевого бюджету, які будуть спрямовані на соціально-економічний розвиток громади.

Прозорість і гласність у процесі формування розміру ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Витрати, пов’язані із сплатою податку до місцевого бюджету

Витрати на організацію контролю за надходженням коштів до місцевого бюджету

Досягнення цілей регулювання майже у повній мірі

 

 

Рейтинг

результативності

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Існування проблеми

Зміни в законодавстві

Альтернатива 2

Вирішення проблеми

Х

 

Таким чином для реалізації обрано Альтернативу 2 – встановлення економічно - обґрунтованих місцевих податків та зборів, що є посильними для платників податків, та забезпечить фінансову основу самостійності органу місцевого самоврядування – Гладківської сільської ради.

5. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми.

          Відповідно до п. 12.3.5 ст.12 розділу І Податкового кодексу України органам місцевого самоврядуванням надано право самостійно встановлювати розмір місцевих податків та зборів в межах встановлених граничних розмірів ставок.

Заходи, які мають здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта:

- розробка проекту рішення Гладківської сільської ради "Про встановлення ставок місцевих податків та зборів" на 2019 рік» та АРВ до нього;

- проведення консультацій з суб'єктами господарювання;

- оприлюднення проекту разом з АРВ та отримання пропозицій і зауважень;

- підготовка експертного висновку постійної відповідальної комісії щодо відповідності проекту рішення вимогам статей 4, 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

- отримання пропозицій по удосконаленню від Державної регуляторної служби України;

- прийняття рішення на пленарному засіданні сесії сільської ради;

- оприлюднення рішення у встановленому законодавством порядку;

- проведення заходів з відстеження результативності прийнятого рішення.

6. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва не підлягають розрахунку, оскільки встановлені нормами Податкового кодексу України. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями лише встановлювати ставки місцевих податків та зборів, не змінюючи порядок їх обчислення, сплати та інші адміністративні процедури.

Тест малого підприємництва додається.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акту.

          Регуляторний акт має обмежений строк дії. Строк дії даного регуляторного акту – календарний рік.

          Відповідно до підпункту 4 п.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

          У разі внесення змін до Податкового кодексу України в частині справляння місцевих податків та зборів відповідні зміни будуть внесені до цього регуляторного акта.

8. Визначення показників результативності акту.

Основними показниками результативності акта є:

- забезпечення відповідних надходжень до місцевого бюджету від сплати місцевих податків і зборів. В разі прийняття даного рішення, до місцевого бюджету надійде 3680,141 тис.грн.

 

Надходження до місцевого бюджету

від сплати місцевих податків і зборів

 

Обсяг надходжень

за 2016 рік, тис.грн.

Обсяг

надходжень

за 2017 рік, тис.грн.

Відхилення,

тис.грн.

Місцеві податки і збори, всього:

1921,592

3312,592

+ 1391,000

податок на нерухоме майно

7,720

4,884

-2,836

земельний податок

794,821

1807,685

+ 1012,864

єдиний податок

979,440

1423,639

+444,199

транспортний податок

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- створення фінансових можливостей сільської ради для задоволення соціальних та інших потреб територіальної громади ( % перевиконання планових показників доходів бюджету);

- кількість суб’єктів господарської діяльності, на яких поширюється дія регуляторного акта (66);

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання – платників місцевих податків і зборів (оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків і зборів на інформаційному стенді Гладківської сільської ради).

9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта.

Базове відстеження результативності здійснюватиметься до набрання чинності цього регуляторного акта. Повторне відстеження результативності буде проведено через рік після набрання чинності регуляторного акту.

Відстеження буде проведено на підставі даних податкової інспекції про надходження коштів до сільського бюджету в частині місцевих податків і зборів та кількості платників за відповідний період.

 

В.о. сільського голови                                                                                                                               В.С.Ткаченко

 

Додаток 4

до Методики проведення

аналізу впливу регуляторного акта

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

          1. Консультації з представниками мікро - та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

          Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником в квітні місяці 2018 р.

 

Н/п

Вид консультації (публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), інтернет-консультації прямі (інтернет-форуми, соціальні мережі тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій (опис)

1.

Зустрічі у робочому порядку та телефонні розмови з представниками мікро-та малого підприємництва, з суб’єктами підприємницької діяльності, юридичними та фізичними особами.

 

Доведення до відома опитуваних обґрунтування необхідності прийняття зазначеного проекту регуляторного акту

 

 

          2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

          - кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 66 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 2 (одиниць) та мікропідприємництва 64 (одиниць);

          - питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 100 (відсотків) (відповідно до таблиці “Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання” додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта).

          3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Н/п

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1

       Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)

 

0,00

 

0,00

 

0,00

2

        Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування

 

0,00

 

0,00

 

0,00

3

       Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати – витратні матеріали)

 

0,00

 

0,00

 

0,00

4

    Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)

 

0,00

 

0,00

 

0,00

5

Інші процедури (сплата податків та зборів)-

14342,07

0,00

0,00

6

Разом,  гривень

0,00

Х

0,00

7

Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

 

66

8

Сумарно, гривень

66 х14342,07= 946576,62 грн

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

Розрахунок вартості 1 людино-години:

Норма робочого часу на 2018 рік становить при 40-годинному робочому тижні – 1993 години (Норми тривалості робочого часу на 2017 рік. Лист Мінсоцполітики від 19.10.2017 N 224/0/103-17/214 «Про надання роз’яснення»).

Використовується мінімальний розмір заробітної плати., який на 01.01.2018 року становить: 3723 грн. та 22,42 грн. у погодинному розмірі (Закон України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018рік»).

9

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання (на отримання інформації про рішення сільської ради)

Оціночно:

0,15 години х 22,42 грн. = 3,36 грн.

10

Процедури організації виконання вимог регулювання

(збір інформації про майно, наявність пільг, здійснення оплати податку)

Оціночно:

1 година х 22,42 грн. = 22,42 грн.

11

Процедури офіційного звітування

а) Витрати часу на отримання інформації:

(знаходження бланку податкової декларації, уточнення процедур подання звітності у інспектора органу ДФС).

б) Витрати часу на заповнення звітної форми:

 (заповнення бланку податкової декларації платника податку

в) Витрати часу на передачу звітної форми:

 (передача податкової декларації до ДФС)

 

г) Оцінка витрат часу на корегування (оцінка природного рівня помилок)

 

 

Оціночно:

 

0,5 години  х 22,42 грн. = 11,21 грн.

 

 

0,5 години  х 22,42 грн. = 11,21 грн.

 

 

 1 година х 22,42 грн. = 22,42 грн.

 

 

 

Оціночно: природний рівень - 5% від загальної кількості

2 години х 22,42 грн. х 5% = 2,24 грн.

 

 

Разом: а+б+в+г = 11,21 + 11,21 +22,42 + 2,24 = 47,08 грн. 

12

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

 (звірка кількості обєктів нерухомості та їх площ, проведення звірок по податках і т.д.)

Оціночно:

 

0,5 годин х 22,42 грн. = 11,21 грн.

13

Інші процедури (уточнити)

-

14

Разом, гривень

(сума рядків : 9+10+11+12+13)

 

(3,36+22,42+47,08+11,21) = 84,07 грн.

15

Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

66

 

 

16

 

Сумарно, гривень

 

 

84,07 х 66 = 5548,62 грн.

 

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва не підлягають розрахунку, оскільки встановлені нормами Податкового кодексу України. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями лише встановлювати ставки місцевих податків (зборів), не змінюючи порядок їх обчислення, сплати та інші адміністративні процедури.

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

П/н

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання:

 

946576,62 грн.

 (дані рядка 8 пункту 3 цього додатку)

0,0 грн.

 

2

Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

5548,62 грн.

 (дані рядка 16 пункту 3 цього додатка)

0,00

3

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого  регулювання:

952125,24 грн

 (сума рядків 1 та 2 цієї таблиці)

0,00

4

Бюджетні витрати  на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва:

 

0,00 грн.

(дані з таблиці “Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва” цього додатка)

0,00

5

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання:

 

952125,24 грн.

(сума рядків 3 та 4 цієї таблиці)

0,00

5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання

          Пом’якшувальними заходами для суб’єктів малого підприємництва може бути встановлення зменшених ставок або спрощення адміністративних процедур з виконання регулювання.

          Щодо зменшення ставок податку.

          Відповідно до податкового законодавства до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення ставок по місцевих податках і зборах у межах, встановлених Податковим кодексом України. Гранична межа розміру ставки, передбачена даним Кодексом, складає:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

- єдиний податок:

- І група – 10% відсотків розміру прожиткового мінімуму встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- ІІ група – 20% відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- земельний податок: ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі.

          Однак, з метою пом’якшення дії державного регулювання, Гладківська сільська рада пропонує прийняти дане рішення задля недопущення значного податкового навантаження на суб’єктів господарювання.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь